Обсяг автореферату дисертації

Автореферат дисертації відображає в короткій формі основні положення роботи. Він готується здобувачем і друкується у вигляді окремої брошури, без якої неможливо отримати дозвіл на захист. Людей, які прочитали автореферат, в рази більше, ніж тих, хто ознайомився з текстом дисертації. Він друкується в кількості 100 екземплярів, відсилається до бібліотек країни, опонентам, членам вченої ради, в спеціалізовані організації. Розсилка виконується не пізніше, ніж за місяць до захисту. Сьогодні опублікування автореферату в мережі Інтернет стало обов’язковою умовою, що ще більше збільшило число читачів кожного автореферату. Тому слід дуже уважно ставитися до того, що і як ви пишете в ньому.

Існують жорсткі вимоги до зовнішнього вигляду, змістом та обсягом, їх дотримання є обов’язковим. Крім цього доводиться вивіряти кожну фразу, адже обсяг обмежений, а розповісти потрібно все основні моменти дисертації, додати введення, висновки, інформацію про автора, його публікаціях та багато іншого. Давайте ж розберемося, який повинен бути обсяг автореферату дисертації та що в нього пишуть.

Який обсяг автореферату?

Обсяг автореферату дисертації становить 0.7-0.9 авторських аркуша, це приблизно від 28 до 36 тисяч знаків.

Сюди входять:

1. обкладинка, із зазначенням організації та вченої ради, який прийняв працю до захисту, ПІБ вченого, індекс УДК, тема дослідження, шифр і назва спеціальності, назва документа ( «Автореферат дисертації …»).
2. загальна характеристика дисертації, де наводиться актуальність обраної тематики, мети, завдання, гіпотези, наукова новизна, практична значущість, перелік публікацій в цій сфері, структура і обсяг дисертації в сторінках.
3. розділ «Основний зміст» складається з короткого опису отриманих результатів. По ньому можна судити про якість всіх глав дослідження. В авторефераті прийнято ділити цей розділ на три-чотири частини, кожна з яких присвячується одному розділу дисертації. Деякі вчені для зручності читачів намагаються логічним чином відокремити опис підсумків по пунктам. Тут пишуть на рівень дослідженості обраної проблематики, обґрунтування необхідності висвітлені «білих плям», описують хід робіт, обрану методику для аналізу, полеченной результати.
4. розділ під назвою «Висновки» містить опис того, наскільки повно були виконані поставлені на самому початку завдання, досягнуті цілі і підтверджена гіпотеза. Найчастіше автореферати копіюють відповідний розділ дисертації без обробки, якщо дозволяє їх обсяг. В іншому випадку висновки скорочуються.

Для допуску до її захисту, формування іміджу знаючу людину, необхідно написання і подальша публікація пари десятків статей по темі дослідження. Їх бібліографічний опис наводиться в розділі «Публікації».
автореферат містить два варіанти анотацій – українською та найчастіше англійською мовами. Їх обсяг – 5000 знаків для розгорнутої (українською) і 1200 для короткого варіанту – для анотації іноземною мовою.
зворотна сторінка містить назву організації, де була написана робота і тієї, де вона була розглянута, наукові звання, ПІБ, посади керівників та опонентів, час і місце захисту, бібліотека, де зберігається сама дисертація.

Незважаючи на кількість розділів, така структура цілком вписується в обумовлений обсяг брошури. Щоб це зрозуміти, достатньо переглянути пару десятків авторефератів.