Кандидатська дисертація – це, мабуть, перший серйозний науковий праця вченого. Тема вибирається їм самостійно, але існує вимога, що вона неодмінно повинна бути актуальною. Тобто запропоновані вченим способи вирішення проблем необхідно застосовувати вже сьогодні для поліпшення життя суспільства, стану народного господарювання, розвитку науки. Це найголовніша вимога ВАК.
Жорстко визначити обсяг, який повинні мати всі дисертаційні дослідження, неможливо. Десь для повного розкриття ідеї автора буде досить півтори сотні сторінок, інший учений напише не менше трьохсот листів. Тому покладатися треба на розсудливість, ніхто не захоче читати півтисячі сторінок про все підряд, і традиції наукової спільноти.
Кандидатська дисертація – це оформлені в письмовому вигляді результати теоретичного і практичного дослідження майбутнього кандидата наук. Вона повинна мати наукову і практичну значимість, а інноваційні ідеї проходять апробацію. Для теоретичних вишукування апробація полягає в публікації основних положень роботи у вигляді наукових статей. Практична апробація – це впровадження нововведень в конкретній організації, на підприємстві, видозміна нікого процесу.
Кандидатська дисертація потрібна здобувачеві з різних причин. Це шанс заявити науковому співтовариству про себе або задокументувати проведені раніше дослідження, описати належним чином ідеї, закреphпіть їх за собою. Для роботодавця наявність в штаті кандидата наук є престижним. Крім того, це відмінний спосіб підвищити самооцінку.
Кандидатська робота: обсяг і вимоги
Негласні вимоги до кандидатської дисертації свідчать, що її обсяг становить від 120 до 200 сторінок, куди враховується основна частина, введення, висновки, список використаних вченим джерел. У перерахунку на авторські листи обсяг буде дорівнює 4,5-7 листів для технічних наук і 7-9 для гуманітарних.
Цікаво знати!
Кожен аспірант одного разу розуміє, що його досвід і рівень знань дозволяє захистити кандидатську дисертацію. Здобувач витрачає на цю справу кілька років. Щоб потім не займатися переробкою наукової праці, прочитайте відразу поради щодо захисту кандидатської дисертації.
Пишеться кандидатська дисертація шрифтом Таймс Нью Роман чотирнадцятого розміру із застосуванням полуторного інтервалу. Формат аркушів А4. Згідно з вимогами ВАК кількість символів на аркуші має становити приблизно 1800 одиниць. Тоді на один авторський аркуш поміщається необхідну кількість – 40 тисяч.
Поля знизу, зверху, зліва робляться розміром 2 см, а праворуч – не менше 1 см. Варто пам’ятати, що кандидатська дисертація має жорсткий палітурка. Чим більше її обсяг, тим ширше повинні бути поля зліва. Оптимальним розміром можна вважати 3 см.
Кандидатська дисертація складається з певних розділів:
Вступ, основна частина, висновки формують змістовну частину. Кількість глав, на які розбита кандидатська дисертація, обсяг змістовної частини визначається особливостями обраної теми. Але можна сформулювати базові вимоги до кожного розділу.
Вступ. Його приблизний обсяг коливається від 5 до 10 аркушів. Тут має поміститися обгрунтування актуальності, перерахування напрацювань інших вчених, формулювання цілей, завдань, предмета, об’єкта, перелік застосованих в дослідженні методів, розповідь про цінності ідеї і їх апробації.
Основна частина розбивається на 3-5 глав, поділених на параграфи. Вважається хорошим тоном, коли їх обсяг приблизно дорівнює між собою. Для цього матеріал ділиться на рівну кількість параграфів в рамках кожного розділу, автор стежить, щоб перевага за розміром був не більше 5-10 для кожного розділу. Варто пам’ятати, що кожна глава закінчується проміжними висновками на пару листів. Їх обсяг враховується при визначенні розміру змістовної частини.
Висновок. На нього відводиться від 5 до 10 сторінок тексту. Пишеться воно або шляхом копіювання та доповнення проміжних висновків, або повністю «з нуля». При використанні першого методу обсяг ув’язнення можна передбачити заздалегідь.
Обсяг інших частин не регулюється. Цим можна скористатися, коли кандидатська дисертація виходить занадто великий. Винесіть в додатки громіздкі схеми, графіки, таблиці з проміжними розрахунками. Основна частина відразу стане на кілька десятків сторінок менше.
Список літератури складається з пари сотень бібліографічних описів використаних джерел. Їх кількість не обмежується, але вважається, що воно повинно відповідати числу сторінок змістовної частини. Один першоджерело на один лист тексту.
Таким чином, обсяг змістовної частини дорівнює 100 сторінок для точних наук, 150 – для гуманітарних.
